17 лютого 2017р. урочисті фанфари, що гучно пролунали в Локачинському районному Будинку культури, сповістили про початок ІІ районного фестивалю військово-патріотичної пісні «Герої не вмирають». Впродовж трьох годин зі сцени лунали українські пісні. Фестиваль зібрав повну залу юних і дорослих патріотів, для того, щоб у непростий для України час саме патріотичною піснею висловити своє ставлення до Батьківщини, до її славних дочок і синів, які захищають нашу країну. Сьогодні, коли на нашу землю прийшли загарбники, захисники України зі зброєю в руках відстоюють найцінніше - незалежність нашої держави і мирне життя її громадян. А про героїзм безстрашних українських бійців уже ходять легенди в усьому світі. Ці мужні люди чинять звитяги, вселяють віру й дарують надію. І так боляче стає, коли вони йдуть з життя. Саме темі героїзму наших воїнів були присвячені такі пісні: «Герої не вмирають», «Небесна сотня», «Небесну сотню, Господи прийми», «Нашим героям», «Ми за мир», «Чорна квітка», «Мій тато-герой». Україна завжди асоціюється з безкраїми золотими ланами під чистим блакитним небом. У нас є просторі степи й густі ліси, лагідні моря й величні гори, бурхливі річки та спокійні озера. Саме про красу й неповторність нашої Батьківщини йшлося у таких піснях, що звучали на фестивалі: «Україна, край наш рідний», «Світить сонце, світить ясне», «Україна – це ти», «За рідну землю» та інших. Саме патріотизм сьогодні, як ніколи, став головною рисою української молоді. І даний конкурс цьому доказ. Це свято творчості, таланту, натхнення в ім’я доброго та вічного. В ході концертної програми звучали різні жанрові виконання пісень, на всі смаки та у всіх інтерпретаціях. Усі присутні поринули в спогади, пройшлися шляхами подвигу і слави, прослухавши пісні, які колись та зараз піднімали бойовий дух, спонукали до життя. Наше родинне вогнище саме тут, в Україні. Це наше велике «Я», з якого беремо початок усі ми. Тож поважаймо свою країну, любімо людей, які живуть поряд з нами і віримо у щасливе майбутнє. Слава Україні!
Методист РМК Макаревич М.В.
|
